28 липня – Всесвітній день боротьби з гепатитом
Гепати́т (від грец. «печінка») – загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології. Деякі люди з гепатитом не мають симптомів, тоді як у інших з’являється жовте забарвлення шкіри та білків очей (жовтяниця), поганий апетит, блювота, втома, біль у животі та діарея.
Часто симптоми захворювання гепатиту С проявляються вже на пізніх стадіях, протягом років хвороба клінічно себе не проявляє. Саме тому його називають лагідним вбивцею. Вчені всього світу називають його загадкою вірусології.
За останнє десятиліття крім відомих гепатитів А, В, С виявлені вже Д, Е, F і G. І все ж найбільшу небезпеку містять віруси В і С, практично невіддільні від епідемії наркоманії та СНІДу.
Наслідки цього захворювання – незворотні зміни в організмі людини, в першу чергу, у печінці – жовтяниця стає причиною цирозу або раку печінки. А взагалі, вірус вражає практично всі органи, і сьогодні гепатит С називають системним захворюванням. Основним методом виявлення вірусних гепатитів є тестування крові на наявність або відсутність вірусу, яке проводиться, зокрема, і в клінічній лабораторії КНП «Чутівська ЦЛ».
Враження гепатитом В так само небезпечне, як і при гепатиті С. Часто у хворих зустрічаються обидві форми гепатиту одночасно. Але якщо при статевому контакті гепатит С практично не передається, то гепатитом В найчастіше заражаються саме таким шляхом. Крім того, жінки, інфіковані гепатитом С, при відповідній профілактиці, народжують дітей, у яких до третього року життя вірус вже не виявляється. В організмі дитини, народженої від хворої матері, вірус гепатиту В затримується надовго.
Є і ще одна серйозна відмінність гепатиту В від С – від нього можна вберегтися. З 1982 року від цього вірусу існує вакцина. При згоді батьків в дитячій консультації та амбулаторіях АЗПСП роблять щеплення проти гепатиту В усім новонародженим.
Гепатити А і Е передаються фекально-оральним шляхом, тобто під час вживання інфікованої іжі або води.
А гепатити В, С, D — через пошкоджену шкіру або слизову під час контакту. Зокрема це може статися під час переливання крові, медичних маніпуляцій, при передачі від матері до дитини, статевим шляхом, під час вживання наркотиків ін’єкційно або інтраназально або ж побутовим шляхом (наприклад, коли людина використовує леза для гоління або зубну щітку після інфікованої людини).
Для захисту від гепатитів важливо дотримуватися такої ж профілактики, як і при інших вірусних захворюваннях: мити руки, вживати в їжу вимиті та/або термічно оброблені продукти, мати індивідуальні засоби особистої гігієни, використовувати бар’єрну контрацепцію тощо.
Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Саме тому важливі профілактичні заходи. До них належить і тестування.
Тестування на вірусні гепатити
Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.
Основним методом діагностики вірусного гепатиту А є виявлення у крові специфічних антитіл IgM, що свідчать про гостре захворювання. Також враховують дані об’єктивного обстеження та анамнезу.
Для діагностики вірусного гепатиту В за допомогою швидких діагностичних тестів або імуноферментного аналізу крові визначають поверхневий антиген гепатиту В — HBsAg. Якщо він є, то у людини в організмі є вірус. Після того лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема для визначення ступеню пошкодження печінки.
Гепатит С діагностується у два етапи: скринінг на антитіла за допомогою швидких тестів або імуноферментного аналізу крові та перевірка наявності РНК ВГС за допомогою ПЛР-тестування. Після того визначається ступінь пошкодження печінки.
Тестування на гепатит D проводять тим людям, у яких виявили гепатит В, оскільки гепатитом D можна інфікуватися тільки при наявності вірусу гепатиту B в організмі. Діагностика проводиться за допомогою визначення рівня імуноглобуліну G (IgG) та імуноглобуліну М (IgM), антитіл до вірусу гепатиту дельта і підтвердження діагнозу — шляхом виявлення РНК вірусу в сироватці крові.
Вакцинація від вірусних гепатитів
До Національного календаря щеплень входить лише вакцинація від вірусного гепатиту В.
Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування вірусного гепатиту В — це вакцинація трьома дозами вакцини. Згідно з Національним календарем щеплень, першу дозу вакцини проти вірусного гепатиту В дитина має отримати упродовж першої доби життя, другу — у 2 місяці, третю — у 6 місяців.
Оскільки вірусний гепатит D розвивається тільки у пацієнтів із вірусним гепатитом В, триразова вакцинація попереджує і ризик інфікуватися вірусним гепатитом D.
Вакцини проти гепатиту С не існує.
